Ваня, 55 - 19 декабря 2007 10:01

[SIZE=+1][FONT=Arial]Пригадалося, як у ранньому дитинстві, сніжного зимового ранку прокинувся в передчутті чогось радісного. Ще звечора начистив черевики і акуратно виклав їх на підвіконні, щоб Миколаю зручніше було класти туди подарунки. Скільки було тривог і дитячих переживань – якщо Миколай вирішить, що протягом року я був нечемний, то ніяких подарунків не буде.
Протираючи заспані очі несміливо підходив до вікна, боячись передчасно заглядати в черевики. І скільки було щастя та чистої дитячої радості, коли побачив, що вони вщерть заповнені сріблястими кульками. То були обгорнуті фольгою волоські горіхи, котрі, як я пізніше довідався, дбайлива бабуся приготувала своєму онучку, не сподіваючись на Миколая. То був ранок 19 грудня 1977 року. Тридцять років...[/FONT][/SIZE]

• 
• 
•