Наверх

Войти на сайт

Регистрация на сайте

Зарегистрироваться

На сайте недоступна
регистрация через Google

В Вашем браузере отключено выполнение сценариев.
Сайт может работать неправильно.

« Вернуться в дневник

Пэква, 56 - 15 марта 2009 14:13

Все

[B][COLOR=darkblue]Віталій Коротич
Десять монологів про кохання[/B]

[I]І тільки покохавши, розумієш, яке то зухвальство і яке то щастя – писати про кохання. Почуття не мають словесних еквівалентів, і рима до слова «кохаю» може бути найнесподіванішою, а може бути зовсім відсутньою. Повернення по сліду власних почуттів – солодкі й страшні мандри…[/I]

I
Як ти гадаєш,
Що напишуть про нас?
Я стільки вже бачив фільмів
Про померле кохання,
Що в мене очі вмирають.
Я стільки вже чув пісень
Про померле кохання,
Що в мене вмирають вуха.
Я стільки вже бачив п’єс
Про фальшиві обійми,
Що в мене руки вмирають.
Якби я нічого не знав
Про Джульєтту й Ромео,
У мене померло б серце.
Як ти гадаєш,
Що напишуть про нас?[/COLOR]

Добавить комментарий Комментарии: 4

Пэква , 56 лет15 марта 2009 14:15

Ответить

[COLOR=darkblue]2
- Вчора випав сніг.
Вночі всі будинки стали подібними,
Як люди
В однакових пальтах,
Що заснули,
Виструнчені вздовж вулиць.
Мила моя,
Ціле місто чекає на тебе.
Ти не бійся
Однаковості будинків –
Вони всі різні –
Вони з різної цегли,
І різні птахи
На піддашшях мешкають влітку.
Я сьогодні схожий
На всіх закоханих.
Я нічого не скажу.
Я не можу обтрусити снігу,
Як будинок,
Замурований в зиму.
Коли ти приїдеш –
Не дивуйся.
Просто – вчора випав сніг,
І ми з будинками
Чекали на тебе.

3
- Ти кажеш,
Що любов одна,
Як повітря, як хліб,
Як терпке вино із барила.
Просто ми її зустрічаємо
Уперше, вдесяте –
Скільки кому потрібно, -
Бо вона необхідна,
Як хліб,
Як вино,
Як осіннє яблуко,
Як вода з криниці.
Вона вічна
У міріадах повторень.
… Я знаю,
Що любов єдина,
Як єдиний хліб,
Як єдине вино.
Але я завжди пам’ятав,
З чиїх рук
Приймаю житній окраєць.
[/COLOR]

Показать ответы (3)