[COLOR=blue]Дай мені, доле, краплину кохання
Ігор Калиниченко
Дай мені, доле, краплину кохання,
Сонячним ранком вікно освіти.
Гасне у серці надія остання,
Сумно і важко на дні самоти.
Дай мені, доле, зернину любові,
Лагідні коси і губ джерело,
Щоб повели нас дороги кленові
В світ, де панує весна і тепло.
Дай мені, доле, зорю світлооку,
Збуджених рук лебединий вогонь,
Й радісний дзвін солов'їного кроку
Ляже промінням до спраглих долонь.
Дай мені, доле, завітне чар-зілля,
Ніжність забуту поклич край воріт,
Щоб вирувало карпатське весілля,
Душі єднав почуття горицвіт![/COLOR]